Головна Головна -> Твори -> Роль фантастики в романі Подорож Гулівера (2 варіант)

Роль фантастики в романі Подорож Гулівера (2 варіант)




Подорож Гулівера – чудовий твір англійського письменника Джонатана Свіфта, який приніс йому всесвітню популярність. Над цією книгою письменник працював майже п’ять років. Він поставив собі за мету – змалювати і висміяти ненависні йому порядки Англії того часу. Саме фантастика допомогла йому намалювати в алегоричній формі картину всього суспільства і створити окремі сатиричні образи, які повністю відбили його задум.

Роман розділений на чотири частини, в кожній з яких герой твору Лемюель Гуллівер потрапляє у дивні незнайомі землі, переживаючи в своїх подорожах все нові захоплюючі пригоди.

Спочатку Гулівер потрапляє в країну ліліпутів – чоловічків, які в дванадцять разів менше, ніж звичайні люди. А насправді ліліпути – сучасники самого Свіфта. Маленькі чоловічки виглядають особливо смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, сильними правителями і мудрими людьми, але маленький ріст тільки підкреслює їх жорстокість, жадібність і підступність. У деяких персонажах легко вгадується натяк на людей, що жили в ті часи. Наприклад, в імператорі Ліліпутії (крихітному чоловічка, що рахував себе монархом всіх монархів, прикрасою і грозою Всесвіту і найбільшим з людей) сучасники Свіфта дізнавалися гордовитого короля Георга I.

З держави ліліпутів Гуллівер потрапляє в країну велетнів і сам немов перетворюється на ліліпута. Король країни задає герою питання, які ставлять їх у глухий кут. Справа в тому, що питання короля про політичне і громадське устрій країни сформульовані так, що на них можна дати лише конкретні відповіді. І ці відповіді характеризують англійське суспільство не з кращого боку. Цим автор спростовує існуючу легенду про мудрість і велич політичного устрою Англії тих часів.

У третій частині Свіфт за допомогою сатири висміює вчених, які проводять весь свій час у вивченні математики, астрономії і навіть їжу готують у формі геометричних фігур, при цьому вони зовсім не пристосовані до звичайного життя. Вони будують криві будинку, шиють незручну і непрактичну одяг.

У четвертій частині твору герой потрапляє в країну розумних коней, які використовують в якості робочої сили двоногих істот – йеху, в яких Гуллівер з жахом дізнається людей. У непривабливих образах йеху відбилися егоїзм, жадібність, аморальність – риси, які, на жаль, автор часто спостерігав в сучасному йому суспільстві.

За допомогою сатири і фантастичних прийомів Джонатан Свіфт висміяв у своєму творі буржуазне суспільство, його правителів, виступив з гострою критикою всього політичного і суспільного ладу сучасної йому Англії.






Схожі твори: