Головна Головна -> Твори -> Обломовщина і штольцевшіна як способи життя людей

Обломовщина і штольцевшіна як способи життя людей




У романі «Обломов» Гончаров представив два образи, або типу життя: життя в русі і життя в стані спокою, сну. Перший тип життя характерний, скоріше, для людей з сильним характером, енергійних і цілеспрямованих, а другий тип – для натур спокійних, ледачих, пасующіх перед життєвими труднощами. Безсумнівно, автор для більш точного зображення типів життя, гіперболізує риси характеру і поведінка героїв, але основні життєві устремління вказано вірно. Можна сказати, що в кожній людині живе і Обломов, І Штольц, але якийсь з цих двох характерів все-таки переважає.

На думку Гончарова, Життя будь-якої людини залежить від її виховання та спадковості. Отже, Обломов виховувався в дворянській сім’ї з патріархальними традиціями. Його батьки, як і діди, жили ледачою, безтурботної і безтурботної життям. Їм не потрібно було трудитися: за них працювали кріпаки. При такого життя людина занурюється в безпробудний сон: він не живе, а існує. Адже в сім’ї Обломова все зводилося до одного: поїсти і поспати. Особливості життя сім’ї Обломова вплинули і на нього самого. І хоча Ілюшенька був живою дитиною, постійна опіка матері, що рятує його від виниклих перед ним труднощів, слабохарактерний батько, неробство в Обломов-ці – все це не могло не позначитися на його характері. І Обломов виріс таким же сонним, апатичним, не пристосованим до життя, як батьки і діди. Що стосується спадковості, то автор точно вловив характер російської людини з його лінощами, недбалим ставленням до життя.

Штольц ж, навпаки, вийшов з родини, що належала до найбільш жвавому й моторно класу. Батько був керуючим багатого маєтку, а мати – збіднілої дворянкою. Тому Штольц володів великою практичною кмітливістю і працьовитістю внаслідок німецького виховання, а від матері до нього перейшли багаті духовні задатки: любов до музики, поезії, літературі. Батько навчив його, що в житті головне – гроші, строгість і акуратність. І Штольц не був би сином свого батька, якби не досяг багатства і поваги в суспільстві. На відміну від російських людей, для німців характерна надзвичайна практичність і акуратність, що постійно демонструє Штольц.

Так на самому початку життя для головних героїв була закладена програма: животіння, сон – для Обломова, енергія і активна життєдіяльність – для Штольца. Основна частина життя Обломова пройшла на дивані, в халаті, в повній бездіяльності. Безсумнівно, автор засуджує таке життя. Існування Обломова можна порівняти з життям людей у раю. Він нічого не робить, все йому приносять на блюдечку з блакитною облямівкою», проблеми вирішувати він не хоче, бачить чудові сни. Його виводить з цього «раю» спочатку Штольц, а потім Ольга. Але Обломов не в силах винести реальне життя і вмирає. Адже для життя такої людини, як для утримання рослини, потрібні тепло, спокій, смачна їжа. Обломов в таких умовах живе привільно, а Штольц здатний померти без руху. Сидіти на місці він не може і постійно подорожує. Він досяг за все з того, що він намітив. Такі люди завжди стоять на керівних посадах. Їхнє життя йде як по маслу. Якщо Штольц зустрічається з непереборними труднощами, то спокійно йде в бік. Якщо Обломов живе більше душею, почуттями, то Штольц розумом, в нього розум панує над серцем.

У психологічному плані життя Обломова і Штольца також дуже сильно відрізняється. Так, Обломов знаходиться в бездіяльності, і постійно мучиться через те, що нічого не може зробити. Штольц ж, навпаки, завжди душевно спокійний. Обломов не задоволений своїм життям, Штольц – задоволений. Так, Штольц рухається, але рухається в горизонтальному напрямку. Він анітрохи не змінився з днів своєї молодості: в ньому не відбулося ні духовного розвитку, ні, навпаки, падіння. Він і не постарів до кінця жит ^ ні, і принципи його не помінялися. Обломов ж неухильно йде вниз і поступово згасає. Перед смертю його існування близько до існування тварини. Він змирився і скорився своїй долі, визнавши неможливість жити і діяти. А людина, яка змирився, вже не живе. На прикладі обло-мова можна побачити, що життя – це, перш за все, стан руху. Спати можна тільки в могилі або в раю. Його вирвали з раю – значить, залишається одне – смерть.

У житті кожної людини в певний період з’являється любов. І Обломов, і Штольц пройшли перевірку любов’ю. Але Штольца любов лише злегка потривожив, а Обломова підштовхнула до прірви. Для Ольги любов – будинок, турбота про інших. А Обломов не здатний піклуватися про самого себе, не те що про інших. При такому житті Обломов-ву необхідна любов не рівноправна, а материнська, така, як любов Агафії Пшоно-циной. Штольцу, при його постійному русі і самостійності, потрібна рівна йому за поглядами і характером. Цією жінкою була Ольга. Необхідно зауважити, що сама Ольга мріяла про чоловіка, який перевершував би її за розумом і душевним якостям. Саме своїми душевними якостями залучив Ольгу Обломов. Незважаючи на те, що тип його життя – сон і спокій, він зберіг душевну красу. Але Ольга, зваживши практичність і розум Штольца і душевну красу Обломова, все-таки вибрала перше. І в кінці твору вона майже розкаюється у своєму виборі.






Схожі твори: