Головна Головна -> Твори -> Твір на тему: Мандрівка містами України

Твір на тему: Мандрівка містами України




З давніх-давен у людей виникло прагнення проникнути в сутність географічних назв. Кожна з них немовби запрошує прочитати її неповторну і приховану віками історію, кличе відгадати покриту нашаруваннями сторіч істину. Народження деяких назв сягає прадавньої давнини. З тих пір — унаслідок вічної зміни картини світу і розвитку мов — відбулися значні перетворення і в найменуваннях міст. Нерідко вихідну форму слова можна встановити тільки за історичними джерелами або реконструювати мовознавчими методами.
Тож я пропоную спробувати підняти завісу таємниці над іменами найстаріших міст нашої України.
Оповідь про заснування Києва містить «Повість временних літ», за якою (із посилання на старовинну легенду) три брати: Кий, Щек і Хорив та їх сестра Либідь — були засновниками цього міста, нинішньої столиці України. Брати стояли на чолі східнослов’янського племені полян, а на честь старшого брата Кия було названо Київ шляхом додавання до особового імені «Кий» префікса -ів (-евь).
Легендою оповита і назва міста Черніїів. її пов’язують з іменем хороброго сшерського князя Черного, що славився в борні проти хазар. До нашого часу збереглася в Чернігові Чорна могила — слов’янський курган X століття. За переказами, в ній нібито поховано князя Черного (Чорного), легендарного засновника Чершгова.
Місто Житомир виникло як центр одного з древлянських племен — житичів. Назва міста витлумачується так: «мир (місто) житичів». Слово «мир» у деяких слов’ян раніше означало «округ, область, світ».
Перші згадки про Ужгород припадають на 903 рік. З цього часу аж до розпаду Австро-Угорщини його називали Унгвар — «фортеця на річці Унг», де угорське слово «вар» — «фортеця», а «Унг» — угорська назва річки. Тепер закріпилася назва «Ужгород», яку утворили слова «Уж» (назва річки) і «город» (у старому значенні «укріплене місце»).
В основу назви Луцьк покладено слова «лука» («вигін річки, коліно, річкова затока»), бо він розташований на підвищенні і оточений з трьох боків крутими вигинами річки Стир. За допомогою слов’янського суфікса -ск — утворений відносний прикметник, який перейшов в іменник.
Назва Полтави походить від річки Лтави (Олтави) — притоки Ворскли. Можливе й інше витлумачення топоніма: Лтава і Полтава — різночасові найменування того самого населеного пункту; у такому випадку друга назва утворена від першої за допомогою префікса по-
Існує припущення^ що Чернівці та Чернігів є якоюсь мірою тезками, бо в основу першого теж покладено особове ім’я Чорний, а формант -івці позначає мешканців. Є ще інша думка: поселення називалося так за чорні на вигляд споруди із землі і дуба.
Данило Галицький, збудувавши у XIII столітті замок на Княжій горі, назвав його іменем сина Льва — так розповідає старовинний переказ. За іншою легендою, Львів заснував сам Лев Данилович, а не його батько.
Черкаси названі так з «вини» черкесів, які у XIII столітті переселилися сюди з Північного Кавказу, заклавши біля Дніпра нове поселення.
Гадають, що у назві міста Ровно (Рівне) відображається рівнинний характер місцевості, оскільки воно було закладене на рівнині, обрамленій височиною.
Назва Вінниці пішла від слова «віно» (посаг, придане, дарована земля). Це має реальну основу: місто і прилеглі до нього землі в XIV столітті князь Ольгард подарував своїм племінникам.
Від злиття двох слів «терен» і «поле» походить назва міста Тернопіль, історія якого сягає 1640 року.
Щодо Харкова, то існує декілька припущень з історії походження його назви. Але більшість дослідників сходиться на тому, що наше місто було названо іменем першого поселенця козака Харка, який заснував хутір на низовинній, болотистій місцевості. З того часу минуло більш як 350 років; і сьогодні гідна слава Харкова сягає далеко за межі України.






Схожі твори: