Головна Головна -> Твори -> Провiднi теми поезiï В. Сосюри

Провiднi теми поезiï В. Сосюри




Щоб зрозумiти творчiсть письменника, неможливо не звернутися до фактiв його
бiографiï.
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 сiчня 1893 року в шахтарськiй “хатинi,
бiднiй i чужiй” на Донбасi. Батько
Ї робiтник, часто перевозив сiм’ю з мiсця на мiсце, доки велика родина не
поселилася у хатi-хворостянцi серед розкiшноï природи в селищi Третя Рота.
Два розбитi, затуленi подушками вiконечка, одне залiзне лiжко для вiсьмох малих
дiтей. Малого Володю манила до себе рiчка Дiнець, крейдяна бiла гора на березi,
кущi шипшини, скошена трава. Серед розкiшноï природи вiн забував про все.

Злиднi та скрута не дали хлопцю здобути середню освiту, хоча у початковiй школi
вiн учився на “круглi п’ятiрки” i навiть отримав нагороду
Ї Похвальний лист i повну збiрку творiв Миколи Гоголя.
Батько помер, коли Володi було тiльки 16 рокiв, а тому довелося забути про освiту
i пiти працювати. Скрiзь навколо нього були злиднi, неприваблива буденщина,
брутальнi лайки i зневажливе ставлення до людини. Але чуйне серце поета,
незважаючи на усе це, зумiло розгледiти те, що складає справжню душу народу

Ї тужливу i водночас чисту, лiричну пiсню. Народна пiсня вчила його радiти й
сумувати, любити i ненавидiти.
Iз шкiльних рокiв вiн винiс любов до книжки. Читав усе, що можна було дiстати у
шахтарському мiстечку: наукову фантастику, детективи, класику…
Любов до лiтературного слова викликала бажання писати самому. Першi його поетичнi
твори друкувалися у мiсцевiй робiтничiй пресi.
Володимир Сосюра iз захватом сприймав революцiйнi подiï 1917 року, був
червоноармiйцем, а 1920 року став комунiстом. Молодий, запальний, смiливий, вiн
вiрив, що нова влада знищить бiднiсть, зробить усiх людей щасливими, а тому
захоплено пише про боï за радянську владу, про Донбас, де живуть веселi
хлопцi i закоханi дiвчата, про багрянi вiдблиски заводського життя. Поет уславляв
маловiдомий до цього i зовсiм непоетичний край запилених териконiв, непривабливих
шахтарських селищ, бiдних селянських хат. Але його любов до Батькiвщини була
безмежною, i вiн знаходив щирi, захопленi слова, щоб оспiвати владу, партiю i
нове життя. Та разом iз тим Володимир Сосюра був нiжний лiрик. У поезiï “Так
нiхто не кохав” поет говорить про безмежжя своïх почуттiв, якi, мов весняна
повiнь, захопили його душу.
Зразком iнтимноï лiрики Сосюри є також славнозвiсна поезiя “Коли потяг у даль
загуркоче…”, у якiй розкривається емоцiйний свiт лiричного героя. Солдат
прощається з нареченою, темними фарбами малює поет обставини, що розлучають
закоханих. А далi тонкий i непомiтний перехiд до власного, найболючiшого, коли
поета зрадила дiвчина:
Днi пройшли… Одлетiла тривога…
Лиш любов, як у серцi багнет…
Ти давно вже дружина другого,
Я ж
Ї вiдомий вкраïнський поет.
Та кохання ще живе десь у куточку серця i нагадує про себе, виливаючись у
вiршi-сповiдi.
У лiричнiй мiнiатюрi “Бiлi акацiï будуть цвiсти”, як i у багатьох iнших
вiршах, поет виявляє глибокi iнтимнi почуття до своєï подруги. Цвiтiння
акацiй
Ї чарiвна, духмяна пора весни. Лiричний герой захоплюється красою життя,
милується природою рiдного краю, знаходить прекрасне i у спiвах соловейка, i у
зустрiчах з коханою:
Солодко плачуть в садах солов’ï,
так, як i завжди, незмiнно…
В тебе i губи, i брови твоï,
як у моєï Вкраïни…
Несподiване порiвняння дiвчини з Украïною не дивує, адже воно притаманне
стилю Сосюри. У всьому i завжди Украïна для нього посiдає перше мiсце. Таким
був i таким запам’ятався талановитий спiвець рiдноï землi Володимир
Сосюра.






Схожі твори: