Головна Головна -> Твори -> Художнє вираження В. Сосюрою любовi до рiдного краю у вiршi “Солов’ïнi далi, далi солов’ïнi…”

Художнє вираження В. Сосюрою любовi до рiдного краю у вiршi “Солов’ïнi далi, далi солов’ïнi…”




Украïнський письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру:
“Володимир Сосюра
Ї це глибинно бентежний березень i замрiяно прозорий вересень украïнськоï
поезiï. Як не можна уявити весни без березневоï безпосередностi, а осенi
без вересневоï щедростi, так не можна уявити нашоï поезiï без
Володимира Сосюри”.
Володимир Сосюра
Ї талановитий поет-лiрик, спiвець боротьби, кохання, неперевершений майстер
чарiвного слова. Вiн спiвець червоних, суворих осiннiх вiтрiв i важких рокiв,
замрiяний живописець свiтанкiв, журавлиних перельотiв i голубих далей. Поет,
чиï вiршi нiжнi, мов пiсня солов’ïна:
Солов’ïнi далi, далi солов’ïнi…
Знов весна розквiтла на моïй Вкраïнi.
Так писав сам поет в одноiменнiй поезiï. Володимир Сосюра знову радiє веснi,
яка прийшла на рiдну батькiвщину, радiє життю, тому, що “знову серце б’ється
молодо i дзвiнко…” Увесь край постає перед поетом розквiтлим, оновленим:

У росi фiалки, рiки у туманi…
Пейзажна лiрика переплiтається з iнтимною. Молодiсть нагадує про себе поетовi, вiн
пригадує синi очi коханоï, якi мають один колiр iз небом. Поезiя В. Сосюри
щира, завжди була спiвом душi вiдкритоï, людяноï, дивовижно тонкоï
i нiжноï у своïх почуваннях:
Я iду до гаю, i в блакить безкраю
Серце моє лине й птицею спiває…
У самому вiршi i лiрика кохання, i замилування природою. Хiба можна залишитись
байдужим до весни, до кохання?
Поезiю Володимира Миколайовича люблять малi дiти, юнаки i дiвчата, дорослi i
старi. В сербцi кожного знаходять щирий вiдгук нiжнi й пристраснi слова поета про
весну. Його вiршi
Ї це розкрите серце людини, вона проста, нiжна, гаряча, вiрна. Тим-то i є такий
близький поет своєму читачевi. В цьому
Ї найбiльша заслуга поета перед народом, велике його значення в нашому життi…

Чарiвне багатство лiрики Володимира Сосюри яскраво свiдчить про те, що ïх
автор увiйшов у поезiю, як натхненний спiвець життя, вiн поруч iз нами, вiн житиме
вiчно. Якою б не була людина, але ïй завжди буде подобатися наша природа,
така мiнлива, закохана, така “нiжна i тривожна”, як Володимир Миколайович
Сосюра.






Схожі твори: