Головна Головна -> Твори -> Основнi мотиви лiрики Василя Симоненка

Основнi мотиви лiрики Василя Симоненка




В. А. Симоненко
Ї поет прекрасноï, але трагiчноï долi. Вiн прагнув сказати правду про
свiй час i про себе, розвiнчати добу сталiнського культу, вiдродити
загальнолюдськi моральнi й духовнi цiнностi. Його творчiсть була теплим подихом
вiтру пiсля важкоï крижаноï зими, першою ластiвкою, що, на жаль, не
принесла з собою весни. В. Симоненко був до безтями закоханий у життя i поезiю.
Вiн залишив нам неоцiненний духовний скарб: збiрки “Тиша i грiм”, “Земне тяжiння”,
“Поезiï”, “Лебедi материнства”.
Патрiотична лiрика посiдає визначальне мiсце у творчостi В. Симоненка.
Найпопулярнiшим твором на цю тему є “Лебедi материнства”. Образ рiдноï матерi
якось непомiтно перерiс в образ Украïни, що теж схилилася над колискою сина,
бажає йому добра, любовi, але й заповiдає вiчну iстину:.
Можна все на свiтi вибирати, сину.
Вибрати не можна тiльки Батькiвщину.
Украïна для поета
Ї найдорожча у свiтi. Вiн написав два вiршi, названi однаково: “Украïнi”. Це
звертання-сповiдь сина до матерi-Украïни, який вiдчуває свiй кровний зв’язок
з рiдною землею. Василь Симоненко передбачив наближення духовноï катастрофи
народу. Цей мотив виразно звучить у його вiршах. Поет роздумує над гiрким минулим,
тривожиться за сучасне народу. Вiн вiрить у його свiтле майбутнє. I дає вiдсiч
усiм нападникам-шовiнiстам:
Народ мiй є,
Народ мiй завжди буде!
Нiхто не перекреслить мiй народ!
Роздуми про життя, про людську сутнiсть звучать у вiршах “Ти знаєш, що ти людина”
i “Я”. За словами автора, кожна людина
Ї неповторна особистiсть, яка повинна мати право на свободу, на визначення
своєï людськоï гiдностi. Тема материнства, кохання звучить у нiжних
трепетних рядках поезiй В. Симоненка.
Справдi, Василя Симоненка треба читати серцем, щоб вiдчути чистоту, щирiсть,
благородство, мудрiсть його поезiï. Радiсно вiд думки, що Василь Симоненко
йде до нас, несе поезiю, мов щире золоте зерно, несе пiсню, мову материнську,
чарiвну мову украïнську.






Схожі твори: