Головна Головна -> Твори -> Тема колективiзацiï та голодомору в романi-хронiцi У. Самчука “Марiя”

Тема колективiзацiï та голодомору в романi-хронiцi У. Самчука “Марiя”




I. “Марiя” У. Самчука
Ї перший в украïнськiй лiтературi твiр про насильницьку колективiзацiю та
голодомор 1933 року. (Украïнський письменник-емiгрант Улас Самчук 1933 року
написав роман-хронiку, роман-спалах “Марiя”. Сильнiшого твору про голодомор в
Украïнi нема й досi. Автор зумiв торкнутися в романi таких важливих проблем,
як проблеми батькiв i дiтей, любовi i сiмейного щастя, моралi i достатку,
духовностi та нацiональноï свiдомостi. На думку С. Пiнчука, який написав
пiслямову до вiтчизняного видання цього роману в наш час, саме У. Самчук “втiлив
у своïй творчостi трагiчну долю украïнського народу в XX столiттi”.)

II. Трагедiя однiєï селянськоï родини як частки трагедiï всiєï
украïнськоï нацiï.
1. Жорстока правда жорстокого часу. (Роман “Марiя”
Ї твiр про становище украïнського селянства пiсля революцiï 1917 року.
Автор пам’ятав голод двадцятих, спiлкувався з тими, кому пощастило вирватися на
волю у 33-му. Письменник зiставляв жахливi розповiдi, описував життя
украïнцiв, пiдводив до висновку, що штучний голод планувався сталiнською
клiкою як геноцид, як замах на украïнську нацiю. Звичайно, книга, що
вiдображала жорстоку правду, в Радянському Союзi було заборонена до друку.)

2. Змалювання в долi Марiï типового життєвого шляху украïнськоï
жiнки-трудiвницi i трагедiï самоï Украïни. (Роман У. Самчук
розпочинає i закiнчує лiчбою днiв життя Марiï. Вiн зауважує: “Коли не
рахувати останнiх трьох, то Марiя зустрiла й провела двадцять шiсть тисяч
п’ятдесят вiсiм днiв”. Кажуть, що часу не помiчають тiльки щасливi люди.
Марiï ж доля приготувала суцiльнi страждання i муки: смерть батькiв, голод,
втрата дiтей, знущання Корнiя, божевiлля дочки, вiдмова вiд батькiв сина
Максима. У Марiï сильний характер, бо вона зважилася виступити проти
народноï моралi, боротися за свою любов. Автор неодноразово наголошує на
величезному потенцiалi духовноï та фiзичноï сили героïнi, на
ïï прагненнi жити, незважаючи на всi труднощi.)
3. “Найстрашнiша смерть
Ї це смерть вiд голоду”. (Цi слова належать Марiï, жiнцi, на очах якоï
заможне село часiв ïï дитинства вимирало вiд голоду. Автор малює
страшнi картини голодомору 1932
Ї1933 рокiв. Лаконiчно описує автор посiвну, яку проводили за вказiвкою зверху,
передчасний збiр врожаю i злочинну дiяльнiсть “залiзноï червоноï мiтли”:
“Над зiгнутим голодним людом при працi вдень i вночi стоять озброєнi вартовi. З
кiстлявих мужицьких рук, з занедбаноï землi виривається зi скреготом зубiв
кусень хлiба”. Арештовують Марiïного зятя за мiшок гнилого зерна, мучиться
Надiя з виснаженою вiд голоду маленькою Христинкою. I Марiя волає до Бога,
просить допомоги: “Вмреш дитинко. На широкому свiтi немає вже для тебе трошечки
хлiба…” Втративши всiх своïх рiдних, велику i гарну сiм’ю, Марiя i сама
гине вiд голоду.)
III. Роман-хронiка “Марiя” У. Самчука
Ї художнiй свiдок iсторiï нашоï держави. (Роман “Марiя” має конкретну
присвяту: “Матерям, якi загинули голодною смертю на Украïнi в роки 1932

Ї1933”. Твiр дає змогу подивитися на iсторичну добу очима ïï
сучасникiв, вiн є першим пам’ятником жертвам голодомору.)






Схожі твори: