Головна Головна -> Твори -> Народна пісня — душа народу Твір-опис

Народна пісня — душа народу Твір-опис


Українська мова дуже співоча, в ній багато лагідних і яскравих слів. А хто вчить нас першим словам? Звичайно, наші мами. Вони — найдорожчі люди у житті кожного з нас. Навіть коли ми стаємо дорослими, ми завжди пам’ятаємо мамин голос, мамині руки, мамині очі. І слова маминої колискової:

  • Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.
  • Не пущу тебе колиску синову гойдати.
  • Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
  • Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Багато колискових пісень створив український народ. Але кожна мама має свою улюблену колискову пісню:

  • Будуть пташки прилітати
  • Та й будуть співати,
  • Дитиноньку малесеньку

Будуть присипляти. Лагідний материн голос засіває дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до усього живого, навчає шанувати працю і цінувати близьких. Якби не мамина пісня, яким сумним було б наше життя.

  • Ой ну, люлі, люлі
  • Налетіли гулі,
  • Сіли на колисці
  • В червонім намисті.
  • Стали думать і гадать,
  • Чим дитину дарувать:
  • «Подаруймо сонки-дрімки,
  • Сонки-дрімки в колисоньки,
  • Добрий розум в голівоньку…

Колискові здавна були найчарівнішими піснями і привертали увагу письменників і поетів. Адже всі вони зростали під материнську колискову пісню. І чи не саме ця колискова вклала в їхні душі спроможність творити, чи не сила материнської пісні дала змогу розвивати їх талант:

  • Коли м’який,
  • ласкавий тихий вечір           ,
  • Лягає спати у траву шовкову,
  • Сон ніжний землю обійма за плечі —
  • Тоді я чую неньки колискову. Або:
  • Мене там мати сповивала,
  • І сповиваючи, співала,
  • Свою нудьгу переливала
  • В свою дитину.

Як справжня жінка, Леся Українка також була небайдужа до тепла колискових пісень. І спробувала написати свою:

  • Місяць яснесенький
  • Промінь тихесенький
  • Линув до нас.
  • Спи ж мій малесенький,
  • Пізній-бо час.

Захоплювалися цим жанром і композитори С. Гулак-Артемовський, І. Колеса, К. Квітка. Повиростають діти, покинуть батьківську домівку, підуть своїм шляхом по життю, будуть у них свої діти, але назавжди залишиться у їхніх душах найніжнішою мелодією чарівна, сповнена безмежної любові та ласкя, мамина колискова пісня, в якій і радість, і біль, і тривога, і надія, і найсвятіша любов материнська:

  • Дні дитинства, наче плин води…
  • Проліта дитинство, та у спадок
  • Зостається материна пісня,
  • повна згадок,
  • Пам’ять зостається назавжди!


Схожі твори: